Arch-Design Bureau » Статті

Пропозиції щодо реформування НСАУ
Автор: Владимир Приймак

Проект

Пропозиції щодо реформування НСАУ

Нинішня ситуація в Спілці архітекторів має всі ознаки кризовості : інтриги, непорозуміння, чутки, безлад в справах і фінансах, дивні стосунки всередині як Спілки, так і в Будинку архітектора, тощо.

Національна Спілка архітекторів – це спільнота людей однієї творчої долі, вся діяльність яких спрямована на реалізацію творчого самовираження та поглиблення професійної консолідації.
Творчість завжди суб’єктивна, індивідуалістична та не потребує масовості. Але, завжди присутній змагальний дух - порівняння з роботами колег. Тому Спілка архітекторів залишається після занепаду великих інститутів, чи не єдиним місцем нашого спілкування і творчого змагання.
Об’єднання таких індивідуальностей складна справа, але необхідна.
Тільки об’єднавшись ми зможемо зберегтися як професійна спільнота.
Професійні спільноти (цехи) на своєму макрорівні об’єднують наше занадто атомізоване суспільство. Через наведення ладу в таких спільнотах ми зможемо побудувати країну на принципах моралі та порядності.
Спробуємо в режимі діалогу, за час, що залишився до чергового з’їзду НСАУ (02.12.2011), розробити шляхи виходу з занепаду нашої професійної творчої спілки.

Що потребує реформування в першу чергу? На наш погляд, це:
1. Створити Палату архітекторів України, як самоврядівну організацію професіоналів, про необхідність якої нам вже нагадують зверху (згідно Закону №3038 професійна атестація архітекторів має бути очолена такою організацією). Над статутом такої Палати ми, ініціативна група, працювали 5 років тому і вже існують основні документи, які потребують доопрацювання юристами і подальшої реєстрації (див. додаток 1). Рішенням Пленуму НСАУ 2006 року пропонувалося створити Палату архітекторів України (не виконано).

2. До минулого з’їзду НСАУ в 2008 р. ми готували зміни до Статуту(див. додаток 2), які пропонувалося прийняти на позачерговому З’їзді (не виконано). Зміни стосувалися приведення Статуту до відповідності нововведенням в законодавчому полі архітектурної та містобудівної діяльності.

3. Для поглиблення професійної співпраці та створення умов для спілкування нами було засновано Архітектурний клуб в київському Будинку архітектора. Ініціативною групою було опрацьовано Статут Архклубу, запропоновані прості правила клубного життя, що дають максимум свободи в реалізації запропонованих ініціатив(див. Додаток 3). Однак, в реалізації своїх планів ми й тут постійно зустрічаємо спротив. Причин тому багато, але основною в них є непрозорість господарчо-організаційної та фінансової діяльності Спілки. Крім того, застарілий особистий конфлікт керівників НСАУ та КОНСАУ не дозволяє знайти компроміс. Можливо, назріла необхідність переобрання обох керівників та виведення їх співпраці з організаційного тупика.

4. Одним з шляхів такого організаційного врегулювання стосунків між Національною та київською міською організаціями може слугувати строге підпорядкування всіх місцевих організацій центральному Проводу, але з наданням максимальної свободи в реалізації творчих ініціатив місцевим організаціям.

5. Назріла необхідність створення Архфонду НСАУ, а не незрозумілої «ДП Управління справами НСАУ». Такий Архфонд буде складовою частиною Спілки, мета якої виконувати суто економічні завдання сприяння в реалізації наших ініціатив. Для цього необхідно внести зміни до Статуту НСАУ в частині структури та упорядкування господарчо-економічної діяльності.

6. Необхідно активізувати співпрацю з місцевими організаціями Спілки на постійній основі. Для цього слід прийняти за правило перманентно інформувати всі місцеві осередки і персонально кожного члена Правління електронною поштою. Працюйте з інформацією до засідання, не витрачайте час і гроші на довгі доповіді з одностайним голосуванням в фіналі. Приходьте на засідання з конкретним рішенням поставлених питань. Цінуйте свій час і час колег. Вмійте слухати і чути.

7. При цьому не забуваймо суть Спілки – тут всі рівні. Організація побудована по горизонталі. Керівники обираються на обмежений термін – 3 роки, і максимум на 2 строки поспіль. Необхідно більше долучати до наших справ молодь, а то у нас молодими вважаються 40-річні. Таким чином і виховується наступне покоління архітекторів, яким ми залишимо наші міста.

8. Необхідно підняти престиж професії архітектора. Архітектор – в масовій свідомості вже став синонімом варвара, по відношенню до історичного міського середовища.
http://www.youtube.com/user/Morriegun#p/a/u/0/7KdsP3eFlSY
Виправити ситуацію, запровадити колегіальні суворі морально-етичні санкції по відношенню до нечестивих колег – наш обов’язок як спільноти професіоналів. В цьому нашим союзником є гласність та прозорість в містобудівельній діяльності. Забезпечення такої прозорості – теж завдання Спілки.

9. Щодо Будинків архітекторів, зокрема в Києві, то вони мають бути саме Клубом для вільного спілкування професіоналів. Тому Архклуб має очолити всю дозвільну програму в Будинку архітектора, з метою створення на його базі великого культурного осередку з різнобічною програмою, але з архітектурним шармом. Це створить додаткові можливості для залучення інвестицій та підтримання Будинку архітектора в належному матеріально-технічному стані.

10. В Будинку архітектора має знайти органічне місце і головний офіс майбутньої Палати архітекторів. Завдання Палати наведені в її Статуті, (Додаток 4) але основне з них, це: сертифікація професіоналів, ведення Реєстру сертифікованих архітекторів, страхування діяльності, правова та моральна допомога, інформаційна база, контроль в ціноутворенні тощо. Тому, необхідність такої Палати, при НСАУ, стала нагальною з прийняттям Закону №3038(Прикінцеві положення, ст. 17).

Необхідно повернути авторитет українській архітектурі. Створити умови для таких змін – основне завдання нового керівництва НСАУ.


« інші статті