Arch-Design Bureau » Статті

Криза містобудування
Автор: Володимир Приймак

Архітектори проектують все більш складні і великі об'єкти, та при цьому стають все менше і менше впливовими в питаннях розвитку міста і менше втручаються саме в містобудівництво.

А без цілісного об'ємно-просторового вирішення в масштабі вулиці, площі, району та міста існування великомасштабних архітектурних форм викликає проблеми в їх сприйнятті та функціонуванні.

Міське середовище постійно розривається на окремі фрагменти, пов'язані тільки територіально, без вирішення їх інфраструктури та не створює цілісних архітектурних ансамблів і композицій.

Перетворення міста на сучасному етапі його існування відбувається тільки на шкоду його цілісному організму та спотворює його обличчя.

Причини цього в декількох, на мій погляд, суттєвих системних зрушеннях засад містобудівельної політики на етапі «дикого» капіталізму.

Ми маємо в Києві (тай по всьому «пост-совку») пріоритет будівництва великих (висотних) і в більшості - житлових будинків. Причини цьому і в жадібності інвесторів-забудовників, і в екстенсіфікації творчості архітекторів: більше площі – дорожче вартість проектних робіт, що пов'язані з квадратним метром. Великий вал комерційних замовлень добре годує, але не дає свободи творчості. Тому і маємо вал архітектурного «трешу» в забудові міста.

Розмах будівельних інвестицій все зростає. Кількісні зміни не знаходять якісного виходу. Тут і не чім не стримуваний економічний прагматизм, і розпад колись єдиної архітектурної спільноти, відсутність системного погляду на проблеми містобудування.

В урбаністичному просторі панує хаос.

При цьому і в організаційному плані нас штучно затягують в безвихідь. Той останній острівець цілісного планування міста – інститут генплану («Київгенплан»), що ще тримався на плаву, волею Київради відсторонено від проведення містобудівельної політики. Інститут цей вже поступово втрачав свою впливовість протягом останніх 15 років, однак, замість того щоб підняти рівень його фінансування, а відтак і престижність професії урбаніста, вирішено його відсторонити (ліквідувати) та передати його функції підрозділу Головкиїархітектури – «Центру містобудування та архітектури».

Хаос вже стає некерованим: маємо навалу механістично накиданих архітектурних гігантів, і місто що не витримує такої акселерації.

Потрібні зміни:

Необхідно р озвивати урбаністичні дослідження та розробку науково обґрунтованої містобудівної документації – генплану м. Києва ще існуючим проектним інститутом ДП «Інститут Київгенплан» АТ «Київпроект», а не підпорядкованою КМДА кишеньковою комунальною проектною організацією .

Що ж в таких умовах може змінити апарат прийняття рішень – архітектурно-містобудівельна рада? Наразі дотепер в неї суто «дорадча» функція, як прототип громадського обговорення проектів

На мою думку, вона має стати саме інструментом прийняття рішень, з демократичним порядком їх ухвалення через голосування.

Пропоную реформувати структуру, функції та регламент засідань архітектурно-містобудівельної ради(АМР), скоротити її склад до 30 чол. (зараз в її складі 65 членів) та проводити засідання тільки за наявності кворуму понад 50% від загальної чисельності АМР. Рішення АМР приймати через голосування, з подальшим поданням на підпис Головному архітектору міста. Членство в АМР повинно бути обов'язковим і платним, а не почесним званням або титулом з обтяжливою необхідністю втрати 1-2 робочих днів щотижня (за власний рахунок) архітекторами, думка яких нічого не значить.

Для цього необхідно:

  • Внести зміни до «Типового положення про архітектурно – містобудівні ради», в частині надання АМР функцій остаточного затвердження проектів, або вмотивованого їх відхилення (з переліком об'єктивних недоліків та відхилень від нормативів).
  • Основні вимоги до проектів формулювати на стадії складання архітектурно-планувального завдання, і в разі їх виконання погоджувати проекти без розгляду на АМР.
  • Розглядати на АМР тільки зміни до містобудівної документації, великі містобудівельні комплекси та результати архітектурних конкурсів.
  • На всі значні містобудівельні об'єкти проводити відкриті або замовні конкурси, з передачею переможцю права подальшого проектування, або авторського керівництва.

Ввести в дію процес персональної сертифікації архітекторів (а також інженерів супутніх спеціальностей) відповідними Палатами – самоврядівними професійними організаціями, для чого внести зміни в Закон про архітектурну діяльність. Сертифікований архітектор несе персональну юридичну відповідальність за дотримання нормативів та вимог АПЗ, що звільняє проект від додаткових експертиз. Палата несе відповідальність перед інвестором-замовником та перед Державою за всіх своїх членів, веде страхування проектів та захист прав і обов'язків архітекторів.

В щільній архітектурній тусовці, в що перетворюються архітектурно-містобудівна рада, суперництво вже набирає кичових форм. Все більш громіздкі та гігантські об'єми набувають чудернацьких завершень. Пропозиції «доопрацювати завершення будинку» та «поработать над фасадом» спонукають авторів або до банального цитування архаїчних атрибутів минулого, або до псевдо новизни, необґрунтованої наявним рівнем проектування та будівництва, тай потребами городян.


Володимир Приймак
кандидат архітектури, член архітектурно-містобудівельної ради (АМР)



« інші статті